Різдвяний дідух. екскурс в Українські традиції
Різдвяний Дідух – з жита сніп
Злаків, трав та квітів
Є він в хаті – буде й хліб
І здорові діти.

Перший або останній сніп або інша частина врожаю має особливе значення в більшості хліборобських культур не лише Європи, але й інших частин світу. Дідуха робили з першого зажинкового чи останнього обжинкового снопа.
Напередодні свят зі стеблин обрядового снопа формували кілька пучечків, обв'язували їх соломинками чи кольоровими нитками. Потім такі дольки складали докупи й обкручували стрічками.
До хати його вносили напередодні Різдва.

У народі цей святковий сніп називали «дідом», «дідухом», «колядою», «колядником». Він перебував в оселі до Нового року або до Водохреща.
Дідух – давній символ доброго врожаю, миру й злагоди в родині, достатку в домі.
Ми хочемо відродити дуже красиву українську традицію – встановлення Дідуха – солом'яного автентичного родинного оберігу.

Навіть, абсолютно сучасні та світські родини з великим захопленням реагують на цей красивий та ароматний витвір мистецтва.
Колись Дідуха встановлювали на свята в кожній українській хаті замість ялинки. Виготовляли з того зерна, яке вирощували самі. Плели дідуха щонайменше з трьома ярусами, бо вважали, що будова втілює в собі сьогодення, минуле та майбутнє.

Святковий сніп заносили до хати, промовляючи "Дідух до хати – біда із хати". А після закінчення різдвяних свят спалювали, щоб зима закінчилася і можна було розпочинати сільськогосподарські роботи на полі.

А зараз, на тлі загального захоплення сухоцвітами, ця українська традиція виглядає дуже своєчасно.
Слідкуйте за нами в соціальних мережах